Вы здесь

Душа стомилась від щоденних перегонів...

Душа стомилась від щоденних перегонів,
Сліпучих спалахів, неонових вогнів,
Крикливих кишенькових телефонів,
Компьютерних холодних голосів.

Душа стомилась від постійної неправди,
Зрадливих друзів, що поширюють плітки,
Нещирих слів і почуттів несправжніх,
Докорів за нескоєні гріхи.

Душа у темряві провин своїх блукала,
Допоки Пастир Добрий врешті не знайшов.
Раділи янголи, що не пропала.
Сліз каяття у серці дощ пройшов.

Душа за сутністю своєю християнка,
Подоба й образ Всемогутнього Творця,
Без правди Божої невпинно в'яне
І вічне не наслідує життя.

Душа бажає пити, щоб не мати спраги,
Насичуватись благодаттю на землі,
Облишити тепер всілякі справи,
Молитися і бути у Христі.

Душа у білому вбранні, як наречена,
Свічою лине подумки у небеса,
Де радість невимовна й нескінчена,
Де Божий мир, і ласка, і краса.

1.04.2002 р.