Пасхальне послання
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім чадам Української Православної Церкви
«Воскрес Христос — і життя жительствує!»
(Святитель Іоанн Златоуст)
Возлюблені у Господі архіпастирі, всечесні пастирі,
чесне у Христі чернецтво, боголюбні миряни — брати й сестри!
Христос Воскрес!
Завершивши Велику Чотиридесятницю, напоївши душу свою водами благочестя, наситивши розум і серце спогадами спасенних Христових страждань, увесь християнський світ нині святкує: «Воскресіння день, просвітімося торжеством, і одне одного обіймемо!»
Наша радість сповнена вдячності Тому, Кого не був достойний увесь світ, Хто був відкинутий будівничими, але став наріжним каменем нашого буття, нашого нинішнього і майбутньої життя, Хто є Саме Життя!
Немає істини, радіснішої для нас, православних християн, ніж преславне Воскресіння Христове. У цій істині полягає сенс нашого життя. Господь переміг смерть і відкрив людям райські двері. «Поглинута смерть перемогою» (Іс. 25: 8; 1 Кор. 15: 54), і тепер кожен віруючий у Христа Спасителя разом із пророками і всіма святими вигукує: «Смерть! Де твоє жало?» (Ос. 13: 14; 1 Кор. 15: 55). Христос воскрес, і відступив страх, немає вже ні самоти, ні безвиході. Все наше єство сповнене світлом пасхальної радості: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолавши і сущим у гробах життя дарувавши». Ця радість дарує нам сили перемагати в собі зло, долати гординю, нести тяготи повсякденного життя, удосконалювати себе щоб стати людиною, якою задумав нас Творець.
Силою Воскреслого Господа нашим тлінним тілам належить зодягнутись у безсмертя (див.: 1 Кор. 15: 22, 53). «Віруючий в Мене, — говорить Спаситель, — коли і помре, оживе» (Ін. 11:25).
У світлі Христової перемоги ми бачимо, що добро сильніше від зла, що ніч минула, і день наблизився, що істинне щастя людини може бути тільки в Богові і що «ми зробились причасниками Христа, якщо тільки розпочате життя твердо збережемо до кінця» (Євр. 3: 14).
Нехай же наша віра, наша любов до Христа, що виявляються у дотриманні Його Заповідей, зміцнюються з кожним днем, щоб ми були гідними проповідниками Благої вісті про Воскреслого.
Найближчими днями ми відзначатимемо трагічну подію в історії нашого народу — 25-річчя аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ця подія є страшним підтвердженням того, що будь-яка спроба побудувати на землі рай без Бога неминуче веде людство в пекло. Водночас пам’ять про цю трагедію — це пам’ять про мужність і героїзм наших співвітчизників, які ціною власного життя заплатили за порятунок людей, і яким — низький від нас уклін і світла пам’ять.
Цього року в Україні на державному рівні святкуватиметься 1000-річчя Софії Київської — древнього Кафедрального собору Київських митрополитів. Це грандіозне творіння наших благочестивих предків втілило у собі силу духу і красу православної душі нашого народу. Софійський собор, який пережив століття й епохи, є яскравим свідченням того, що народ, осяяний світлом Христової істини, народ-богоносець, здатний відстояти свою віру, здатний творити і примножувати славу Божу, осяювати і преображати навколишній світ.
Ще раз щиро вітаю усіх вірних чад Української Православної Церкви зі святом Воскресіння Христового!
Благословенний Господь і Спаситель наш, Який просвітив нас світлом Свого Воскресіння і дарував нам благодатну пасхальну радість, яку ніхто і ніколи не забере від нас (див.: Ін. 16: 22)! Нехай живе в наших серцях ця радість, нехай буде вона нашою силою і надією: «Радуйтесь, довершуйтесь, утішайтесь, будьте однодумні, мирні, — і Бог любові й миру буде з вами» (2 Кор. 13: 11). Амінь.
Воістину Воскрес Христос!
Київ, |
† Володимир, |