Підсумковий документ
ІV Покровських міжнародних місіонерсько-просвітницьких читань «Тисячолітні традиції просвіти під покровом Премудрості Божої»
З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, з 25 по 27 жовтня 2011 р. в м. Києві відбулися ІV Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання «Тисячолітні традиції просвіти під покровом Премудрості Божої».
Як і в минулі роки, науково-практичний церковно-світський форум був організований Місіонерським відділом та Відділом релігійної освіти і катехізації при Священному Синоді Української Православної Церкви разом із Київським національним університетом імені Т. Г. Шевченка, Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Київським університетом імені Б. Д. Грінченка, Полтавською Місіонерською Духовною Семінарією, Київським релігійно-філософським товариством за участі Всеукраїнського Православного педагогічного товариства та Київських Духовних Академії і Семінарії. Читання відбулися на базі Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка та Гуманітарного інституту Київського університету імені Б. Д. Грінченка.
У Читаннях взяли участь близько 800 учасників із усіх областей України, представники Росії, Білорусі, Великобританії, Німеччини, Італії, Польщі. Протягом трьох днів спільно працювали академіки та члени-кореспонденти Національної Академії наук України, Національної Академії педагогічних наук України, Національної Академії медичних наук України, іноземних академій, викладачі та студенти Духовних шкіл Української Православної Церкви та зарубіжжя, вчителі середніх шкіл, професори, викладачі та студенти світських вищих навчальних закладів, керівники та співробітники Синодальних відділів та комісій, клірики Української Православної Церкви та братерських Православних Церков.
Читання відкрилися спільною молитвою у виконанні хору регентів Інституту мистецтв НПУ імені Михайла Драгоманова під керівництвом протодиякона Дмитра Болгарського.
До організаторів, учасників та гостей форуму із Первосвятительським вітанням звернувся Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, яке оголосив Високопреосвященніший Олександр, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський, секретар Предстоятеля УПЦ, постійний член Священного Синоду УПЦ, голова Відділу зовнішніх церковних відносин Української Православної Церкви.
З вітальним словом на відкритті Читань виступив Ректор Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Заслужений працівник освіти Леонід Васильович Губерський.
Вітальний лист на адресу Читань, який надійшов від Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Дмитра Володимировича Табачника, виголосив архієпископ Полтавський і Миргородський Филип.
До присутніх у залі звернувся зі словами вітання заступник голови Київської міської державної адміністрації Леонід Михайлович Новохатько.
До учасників Читань з вітанням звернувся Патріарший Екзарх всієї Білорусі Високопреосвященніший Митрополит Мінський і Слуцький Філарет. Вітання Його Високопреосвященства зачитав Преосвященний Єпископ Туровський і Мозирський Стефан.
Вітання Голови Відділу релігійної освіти і катехізації Російської Православної Церкви Митрополита Ростовського і Новочеркаського Меркурія зачитав його Перший заступник протоієрей Олександр Абрамов.
Також, своє вітання і благопобажання учасникам Читань оголосив Дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України Іван Дмитрович Бех.
На першому пленарному засіданні, яким розпочалась робота Читань, з доповідями виступили:
- Голова Місіонерського відділу та Відділу релігійної освіти і катехізації при Священному Синоді Української Православної Церкви Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип («Традиції просвіти під покривом Премудрості Божої»);
- Дійсний член Національної академії педагогічних наук України доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України Іван Дмитрович Бех;
- Голова Відділу у справах молоді Української Православною Церкви єпископ Обухівський Іона;
- старший викладач кафедри філософії освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олена Георгіївна Рогова («Методологічні і організаційні підходи до проблем духовно-ціннісної освіти і виховання»);
- протоієрей Олександр Абрамов, Перший заступник голови Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви («Специфіка і особливості релігійної освіти в Російській Федерації»);
- професор-архімандрит Віктор (Бедь), Ректор Ужгородської Української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія і Карпатського університету імені Августина Волошина, уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки доктор богословських наук, доктор юридичних наук («Тайна сповіді: канонічний і правовий вимір»).
На другому пленарному засіданні виступили:
- Марина Вікторівна Гриньова, декан природничого факультету, завідувач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор педагогічних наук, професор («Науковий базис створення й функціонування магістратури за спеціальністю „Біблійна історія та християнська етика“ на кафедрі педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка»);
- Ірина Василівна Силуянова, доктор філософських наук, кандидат медичних наук, професор, завідуюча кафедрою біомедичної етики Російського державного медичного університету, заступник голови церковно-громадської ради з біоетики, Президент гуманітарної асоціації «Людина й медицина» («Трансформація сім'ї та сучасна медицина»);
- Олег Володимирович Бойко-Бойчук, директор громадської організації «Україна Православна» («Стратегії формування освітнього православного простору України: досвід громадської організації»);
- протоієрей Максим Нікольський, клірик Кафедрального собору Успіння Божої Матері в Лондоні Сурозької єпархії РПЦ (Великобританія);
- ієромонах Амвросій (Макар), доктор канонічного права, настоятель парафії РПЦ в ім'я святителя Амвросія Медіоланського (Італія), Голова Київського релігійно-філософського товариства («Пошук шляхів Євангельської проповіді в сучасному секулярному світі»);
- Валентин Михайлович Петрик, доцент кафедри національної безпеки Національної академії Служби безпеки України, кандидат наук («Навчально-методичне забезпечення захисту інформаційного простору»).
Закінчилася робота першого дня читань спільною молитвою.
Другий день роботи IV Покровських місіонерсько-просвітницьких читань був проведений за принципом секційних засідань. Робота секцій та круглих столів відбувалася на базі Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка за кількома тематичними напрямками.
Перша секція — «Духовно-моральні освітні проекти: перспективи розвитку». В рамках цієї секції відбулася презентація підручників, посібників, навчальних планів, програм, методичних розробок, робочих зошитів із предметів духовно-морального змісту, а також презентація концепції духовно-морального виховання підростаючого покоління в освітніх установах України.
Друга секція розглядала шляхи й завдання православної місії. В рамках цієї секції працювала підсекція «Місія — людям, які не чують».
Учасникам третьої секції було запропоновано обговорити питання християнського виховання в недільних школах. У рамках цієї секції відбулася презентація концепції сучасної недільної школи в Українській Православній Церкві.
Четверту секцію «Молодь і Церква: точки дотику» очолив Голова Відділу у справах молоді Української Православної Церкви єпископ Обухівський Іона.
П'ята секція — «Церква і медицина: суперечка і співпраця».
Шоста секція була присвячена християнському свідченню в інформаційному просторі. Роботу цієї секції очолив Голова Синодального інформаційного відділу Української Православної Церкви протоієрей Георгій Коваленко.
Сьома й восьма секції були присвячені розгляду питань православного богослов'я та релігійної філософії перед викликами секуляризації.
Робота кожної секції закінчилася прийняттям резолюцій.
Учасники та гості форуму констатували, що в освітньому процесі середніх і вищих навчальних закладів Української держави існує гостра проблема — відсутність духовної складової. Вакуум, що утворився в сфері етичного компоненту світської освітньої системи, не сприяє гармонійному розвитку особистості.
Педагоги відзначили необхідність підготовки викладачів дисциплін духовно-морального змісту з числа тих вчителів, які у житті практикують істини, завірені часом і віковими традиціями українського народу, що викладаються ними. Була висловлена стурбованість тим фактом, що призначення викладачів предметів духовного змісту часто відбувається за залишковим принципом — вибір обумовлений нестачею навчальних годин у того чи іншого викладача, чи то історика, чи то математика, для якого викладання предмета духовно-морального змісту стає додатковим навантаженням. Як наслідок — безцінне майбутнє нації псевдо-легітимно продається за тимчасові матеріальні блага. Ми повинні пам'ятати слова святителя Феофана Затворника: «Запалити може тільки той, хто сам горить».
Зважаючи на повідомлення, що постійно звучать у засобах масової інформації про європейський напрямок розвитку українського суспільства, так званий «європейський вибір», слід зауважити: не можна забувати про ті фундаментальні духовні цінності кожної окремої нації, без яких неможливо зрозуміти феномен європейської культури та багатьох європейських політичних інститутів.
За словами німецького філософа Мартіна Хайдеггера, всяка рослина росте з ґрунту, і тільки в цьому випадку вона справжня. І як західна культура виросла з західного християнства, так і українська культура повинна розвиватися на православному ґрунті, з якого вона й виросла. Тільки в тому випадку суспільство буде стабільним і розвиватиметься, якщо воно не відмовляється від своїх коренів і своїх традицій, але ґрунтується на них; вірність традиції — це основа збереження самоідентичності й гарантія того, що ми не зникнемо в цьому секуляризованому світі.
Учасники філософської секції відзначили необхідність створення справжньої теоретичної концепції використання принципів толерантності та плюралізму, що не призводила б до пропаганди байдужості. Ними було особливо відзначено, що світськість освіти не тотожна атеїзму й сцієнтизму. Це неправомірна підміна й спрощення.
Учасники роботи були одностайні в тому, що місіонерська та освітня діяльність полягає у створенні альтернативи прозелітській діяльності будь-якої релігійної організації шляхом розширення кругозору сучасної людини, відкриття глибини й краси Православного вчення.
На думку організаторів, учасників та гостей читань, православне суспільство має розглядати діяльность релігійних об'єднань, християнських конфесій та деномінацій як простір для особливо глибинної активної роботи православних педагогів.
Висловлюючи занепокоєння через гостру нестачу викладачів предметів духовно-морального змісту, учасники конференції запропонували звернутися до Міністра освіти і науки, молоді та спорту України з проханням сприяти розробці та просуванню освітніх стандартів зазначеної спеціальності в співпраці з Синодальним відділом релігійної освіти та катехізації УПЦ; при вирішенні цього питання використовувати оптимальні шляхи й форми підготовки фахівців. Учасникам читань бачиться доцільною підготовка таких фахівців при світських гуманітарних вищих навчальних закладах шляхом отримання додаткової освіти.
У зв'язку з введенням в Україні нової спеціальності «теологія» було прийнято рішення звернутися до Міністра освіти і науки, молоді та спорту Д. В. Табачника з проханням при розробці освітніх стандартів для цієї спеціальності враховувати традиційні для нашої держави духовні цінності й тисячолітні християнські традиції.
Надати можливість Православній Церкві засновувати навчальні заклади різних видів, форм та ступенів акредитації, в тому числі й для підготовки кадрів за спеціальністю «православна теологія».
Учасники читань звертаються з проханням до архіпастирів Української Православної Церкви ввести посаду відповідального представника єпархії зі співпраці з освітніми установами в питаннях впровадження предметів духовно-морального змісту в систему освіти.
Необхідно довести до відома керівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також озвучити через засоби масової інформації та будь-якими іншими зручними способами позицію Православної Церкви щодо гостро обговорюваних у суспільстві питань, що стосуються окультних вчень, секс-освіти та інших деструктивних предметів, які в даний час впроваджуються в систему освіти й ведуть до розбещення підростаючого покоління.
Запропонувати зацікавленим особам, які позиціонують себе православно віруючими людьми, стати засновниками всеукраїнського спеціалізованого друкованого органу для викладачів предметів духовно-морального змісту.
Учасники місіонерської секції, розглядаючи питання пастирського піклування про людей, які відбувають покарання у виправних установах, зазначили наступне: з огляду на зростання злочинності в сучасному українському суспільстві, необхідно констатувати той факт, що психологічного покаяння осіб, які вчинили злочини, недостатньо, оскільки таке покаяння найчастіше носить лише зовнішній характер. Слід вказати на необхідність взаємозв'язку покаяння психологічного та духовного, засвідченого провідними вченими, які працюють у галузі психології та права, й зазначити, що покаяння релігійне проходить на значно глибшому рівні. Саме така взаємодоповнюваність обумовлює високопроцентну справжню, а не формальну статистику неповернення до порушень норм християнської моралі та статей державного кримінального та адміністративного права. Пропоновані орієнтири місіонерської та освітньої діяльності в пенітенціарній системі обумовлюють обов'язкову присутність священиків у виправних установах. Водночас слід бути готовими до рецидивів у суспільному житті осіб, які вийшли з місць позбавлення волі, оскільки гріх глибоко й довго вкорінювався і діяв у такій людині. Найважливішою якістю місіонерів, що працюють у пенітенціарній системі, має бути терпіння й готовність знову й знову віднаходити сили продовжувати своє служіння.
Цікавим видається досвід роботи з засудженими інших країн. Так, було звернуто увагу на роботу пенітенціарної системи Великобританії, де після ретельної психологічної підготовки організовуються зустрічі осіб, які вчинили злочин, і їхніх жертв. Такі зустрічі дозволяють засудженому в спокійній обстановці критично осмислити свої вчинки й не повторювати їх у подальшому. Що, до речі, відповідає практичній пораді українського філософа Г. С. Сковороди: «Якщо до тебе приходить у темряві думка, поміркуй, як вона виглядатиме на світлі».
Учасниками секції, присвяченій місії, було висунуто пропозицію звернути увагу органів державної влади на доцільність сприяння Православній Церкві в її соціальному служінні: допомозі ув'язненим, старим людям, дітям, позбавленим батьківського піклування, тощо.
У Православній традиції стосунки «вчитель-учень» сформовано на підставі двохтисячолітнього досвіду. Беручи це до уваги, нинішнє православне суспільство має користуватися напрацюваннями успішних духовно-інтелектуальних православних громад: духовно-просвітницьких центрів, притулків, недільних шкіл, куди могли б звертатися для одержання теоретичного й практичного досвіду початківці — керівники просвітницьких, реабілітаційних та інших православних центрів.
Враховуючи, що Церква існує в матеріальному світі й саме в ньому вчиться цінувати те, що з часом не втрачає своєї цінності й актуальності, учасники форуму висловили стурбованість станом збереження пам'яток храмової архітектури на теренах Української держави. У зв'язку з підпалами й випадковими займаннями православних храмів та неможливістю забезпечити їх необхідною системою протипожежної безпеки було запропоновано звернутися до законодавчої та виконавчої влади з проханням удосконалити державну програму захисту історичних пам'яток храмової архітектури.
Ще один аспект, що розглядали на конференції, — допомога людям із обмеженими можливостями. Відзначивши відповідний позитивний рух в європейському суспільстві, учасники читань наголосили, що цей напрямок є цінним і пріоритетним для будь-якого цивілізованого суспільства і має бути прийнятий і в Українській державі. Для забезпечення духовного окормлення людей із дефектами слуху й мовлення рекомендувати проведення регулярних семінарів для підготовки священнослужителів до роботи з людьми цієї категорії. Звернути увагу Священноначалія на необхідність адаптації богослужіння для парафіян із обмеженими можливостями. Враховуючи специфіку сприйняття цими людьми навколишньої дійсності переважно через органи зору, вважати корисним створення інтернет-ресурсів, що сприяють воцерковленню осіб, які мають дефекти слуху й мовлення.
Підбиваючи підсумки форуму, учасники Читань дійшли згоди в тому, що й освіта, й церковна місія в сучасному суспільстві повинні базуватися на тисячолітніх традиціях нашого народу, витоки яких — не в людській тимчасовій мудрості, а у вічній Божественній Премудрості — Христі Іісусі, Господі нашому. Церква ніколи не відокремлювала віру від знань, не протиставляла свободу творчості людини смиренню й послуху. А тому освіта повинна бути системою не лише надбання знань і умінь, а також виховання й духовної просвіти людини, іншими словами — системою цілісного розвитку.
Хай просвітить нас Господь світлом Своєї Божественної Премудрості!