На молитву святу піднімусь серед ночі...
На молитву святу піднімусь серед ночі
І на небо зведу свої грішнії очі,
Серце навстіж відкрию Тобі, Святий Боже,
Без любові Твоєї я жити не можу.
Без любові Твоєї я жити не можу.
Благодатний вогонь запали, Святий Боже,
У душі, що стомилась у темряві жити,
І чекає вогню, і жадає світити.
І чекає вогню, і жадає світити,
Фіміамом духмяним довічно кадити,
Та провини притрушують попелом полум'я,
Віють в душу жорстоким і згубливим холодом.
Віють в душу жорстоким і згубливим холодом,
Забирають в полон поглинаючим мороком.
Подаруй мені радості мить, Святий Боже,
Без любові щасливому бути не можна.
Без любові щасливому бути не можна,
І життя без Христа, наче пил придорожний,
Осідає у часі безцільно хвилинами.
Крила дай, Святий Боже, до Неба долинути.
«Крила дай, Святий Боже, до Неба долинути», —
Я благатиму гаряче й тихо молитиму.
Серце навстіж відкрию й скажу: «Святий Боже,
Без любові Твоєї я жити не можу».
3.01.2003 р.
Опубликовано: 06/06/2008