Вы здесь

Тетяна Черкасець

Спасо-Преображенський собор Мгарского монастыря

Головною домінантою ансамблю Мгарського монастиря є мурований Спасо- Преображенський собор. Він — окраса обителі і, мабуть, не тільки її, а й усієї лубенської околиці. Зведений двома козацькими предводителями, цей храм по-гетьманськи величаво пишається на постаменті Мгарського Фавору. Його білосніжні стіни струнко підводяться з оксамитової пишноти довкілля, а золотаво-зеленуваті маківки бань наче пливуть у небо від землі. Глянеш уперше на цього церковного красеня — і здається, ніби ти на мить відриваєшся від землі і злітаєш аж у вічність, чи вона сама опускається до тебе. Все у Спасо-Преображенському соборі напрочуд ідеально підкреслює архітектурну гармонію земного і небесного.

Убиенные монахи Мгарского монастыря

6/19 серпня 1919 року — фатальна дата в багатовіковій історії уславленого Мгарського Фавору. Саме в цей піднесений день храмового свята Спасо-Преображенської обителі силами зла було скоєне жорстоке і безчинне вбивство його мирних насельників. Героїчна гетьмансько-козацька святиня обагрилася кров’ю ченців-страдників, а сонм її Небесних покровителів поповнився 17-ма новомучениками — православними сповідниками ХХ століття.

Через Голгофу до блаженної Вічності

Священномученик Василій Зеленцов

Давні стіни Полтавського музичного училища, що пізнали за свій вік і висоти людського генія і його бридкі падіння, здавалось, не могли витримати того словесного бруду, який уже кілька днів поспіль виливався серед них. У серпні 1922 року тут відбувався показовий судовий процес над священиком Василієм Зеленцовим. Пізніше він стане українським політичним бестселером та хрестоматійною настільною книгою у боротьбі з «чорносотенним духовенством». А народна пам’ять найменує цю подію просто і страшно — «розправа»...