Вы здесь

Піст та його значення

Блаженнійший Митрополит Володимир відповідає на запитання

[1]  [2] 

Митрополит Володимир— З якого віку належить розпочинати піст дітям? Чи повинні постувати немовлята?

— Піст — це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту. Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків. Дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина повинна навчатися основам віри і християнського життя. Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко. Тому ще раз нагадаю, що у церковному вихованні дитини потрібна поступовість. Повинні пройти роки, поки вже доросла людина зробить свій свідомий вибір і скаже: Я хочу і буду поститися.

— Якщо в мене день народження в піст, як його правильно відсвяткувати?

— Існує благочестива православна традиція утримуватися від святкувань протягом посту. Бо у людини, яка перебуває у каятті та спокутуванні гріхів, повинен бути і настрій відповідний. Тому за краще було б перенести святкування дня народження на святки — період від Різдва до Хрещення, коли весь православний люд святкує і радіє. Але, якщо ви все ж таки вирішили святкувати свій день народження в піст, то й проводити його бажано відповідно. Пісний стіл теж може бути святковим, а пісні страви смачними і вишуканими. Від надмірного вживання алкоголю християнам необхідно утримуватися не тільки в пісні дні. А розважальну музику і танці для молоді, без яких не обходяться святкування, можна замінити музикою спокійною або класичною і братським спілкуванням. І таке свято може стати справжньою дієвою проповіддю для ваших друзів, які ще не живуть церковним життям.

— Якщо мене в піст запросили на свято, відмовитися неможливо, а на столі непісна їжа? Як себе поводити? Чи відразу казати, що я постую?

— Святе Євангеліє навчає нас, що піст, перш за все, повинен бути перед Богом, а не перед людьми. Тому, якщо не має можливості утриматися від участі у святкуванні, то завжди існує можливість утриматися від споживання непісної (скоромної) їжі. І це зовсім не обов’язково робити з викликом для оточуючих. Пам’ятайте, що від Вашої поведінки буде залежати, чи виникне бажання жити християнським життям у того, хто поки що не постує. Якщо люди, які поруч з Вами, знають, що ви постуєте, але все одно вмовляють Вас скуштувати скоромної їжі, то краще відмовитися без злості, але переконливо. Знайте, що це спокуса, не стільки для Вас, скільки для цих людей, які за Вашою поведінкою будуть судити про Церкву і церковних людей. А як вчить Святе Письмо: «горе такій людині, через яку спокуса приходить»…

— Кажуть, що тим, хто подорожує, дозволяється порушувати піст. Чи це дійсно так?

— Дійсно, для тих, хто подорожує, піст послабляється, але не відміняється. До того ж, правило послабляти піст для подорожуючих було впроваджене в життя, коли подорож була випробуванням, пов’язаним зі значними фізичними навантаженнями та тривала від декількох днів до кількох місяців, а іноді й років. Сьогодні транспорт і обслуговування на ньому розвинуто так, що подорожування перестає бути випробуванням. А якщо подорожувати легко, то й постувати під час такої подорожі не важко. Коли ж під час подорожі Вас супроводжують, зустрічають або приймають люди, що не постують, або з інших причин не має можливості суворо дотримуватися правил посту, тоді дозволяється послаблення посту як виняток, а не як правило для подорожуючих. До речі, піст може бути послабленим для літніх людей, хворих, дітей та вагітних жінок, але все це може бути лише з благословення Церкви і її духовенства.

— Якщо я не постував від початку посту, коли краще його розпочати? Можливо, вже наступного року?

— Не треба відкладати справу власного спасіння до наступного року. Починати постувати ніколи не запізно. Мета посту — це зустріч з Богом. Зустріч у Таїнстві Причастя, до якого ми готуємося постом і молитвою. Зустріч з Христом біля Його Божественних Ясел разом з ангелами, пастухами та мудрецями на свято Різдва. І наш подарунок Йому — це гідно проведений піст і наші добрі справи ближнім заради Христа. А Господь, як вчить Святе Письмо, не тільки приймає діла, але й вітає наміри. І дивиться Бог не на обличчя людини, а на його серце. Тому, якщо Ви вирішили розпочати піст сьогодні, не треба відкладати це не тільки на рік, але й навіть на завтра.

— Дехто стверджує, що можна постувати тільки перший і останній тиждень посту? А як Церква ставиться до такого способу проведення посту?

— Дійсно існує традиція постувати тільки перший і останній тиждень посту. Але назвати таку традицію благочестивою неможливо. Можливо й праві ті, хто каже, що краще постувати так, ніж ніяк. Але з іншого боку напівпіст — це не піст. З точки зору церковних канонів, порушення посту — є порушенням посту. А для того, щоб послабити або припинити піст, потрібні поважні причини. Одна з них — це хвороба. Але й в такому випадку треба порадитися і взяти благословення у духівником або парафіяльним священиком. До речі, постувати першу і останню неділю посту, на прохання батьків, можна благословити дітям-підліткам, які тільки-но починають постувати. Але треба завжди пам’ятати, що існує церковний устав, який ми повинні намагатися виконувати. А згідно уставу Різдвяний піст — є постом сорокаденним, а не постом першого і останнього тижня.

— Я чув, що церковні люди постують майже півроку. Навіщо так багато пісних днів?

— Заповідь постувати була дана людям ще в раю. І саме через порушення цієї заповіді люди були позбавлені райського блаженства, а у наш світ увійшли хвороби і смерть. Старозавітні пророки і праведники постували і закликали до посту тих, хто згрішив перед Богом. Саме постом і молитвою в усі часи люди намагалися відвести від себе гнів Божий та заслужити Його милість. Сам Господь перед початком свого служіння постував у пустелі, де переміг спокуси диявола. До того ж Господь повчав своїх учнів і апостолів як треба нелицемірно постувати. Церква з самого початку свого існування встановила пісні дні — середу і п’ятницю — на згадку про страсті Господні. Багатоденними постами Вона готує своїх вірних до гідної зустрічі великих свят Воскресіння та Різдва Христового. Піст і молитва — це ліки від гріха. Це засіб подолання духовних, та навіть і тілесних хвороб. Та, як повчає святитель Іоанн Златоуст: піст і молитва — це два крила, які легші за вітер, бо підносять людину до спілкування з Богом.

— Чому напередодні посту ми просимо один у одного пробачення?

— Прощенна неділя є останнім днем перед початком Великого посту. Піст — це наша своєрідна жертва Богові. А Святе Письмо вчить, що якщо несеш свій дар Богові та пригадаєш, що брат твій має щось до тебе, то «піди спершу примирися з братом твоїм, а потім приходь і принось дар твій», — говорить Господь (Мф. 5; 23-24). До того ж, піст є часом каяття та молитв до Господа про прощення гріхів. А ми кожен день промовляємо у молитві «Отче наш»: «і прости нам провини наші, як і ми вибачаємо винуватцям нашим…». І от у неділю перед початком Великого посту під час вечірньої служби ми звертаємося один до одного зі словами: «Прости мені» і чуємо у відповідь «Бог простить і я прощаю».

— Навіщо Церква встановила навесні Великий піст?

— Піст є нашою жертвою Богові та підготовкою до гідної зустрічі головного свята для кожного християнина — Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа — Святої Пасхи. Вчора перед початком посту Церква згадувала вигнання Адама з раю, тому піст можна вважати нашим уподобленням Адаму і плачем по втраченому раю. До того ж піст є уподобленням самому Христу — новому Адаму, який перед своїм виходом на проповідь 40 діб молився і постився у пустелі. Адам порушив заповідь про піст у раю, а Христос — новий Адам (як Його називає Святе Письмо) — переміг спокуси диявола у пустелі. Піст нам нагадує ще й про вихід юдеїв з рабства та 40-річну подорож пустелею. Можна наводити ще багато богословських прикладів, але щоб побачити і відчути покаянний настрій Великого посту, треба сьогодні ввечері прийти до будь-якого православного храму та почути слова Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, який ми протягом перших чотирьох днів Великого посту читаємо за вечірнім богослужінням.

— Як гідно провести Великий піст? На що звернути увагу в першу чергу?

— Великий піст — це час каяття і плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ. У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя. Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань. Тобто, на сам перед ми постуємо душею. А як вчать святі отці: піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі.

— Що дозволено, і що заборонено їсти у дні Великого посту?

— Великий піст є постом суворим. Тобто окрім м’яса, молока та масла, у дні Великого посту заборонено вживати й рибу. До того ж існує благочестива традиція перший тиждень посту проводити у сухоядінні, тобто, деякі благочестиві християни беруть на себе подвиг не вживати рослинної олії та не варять у ці дні ніяких страв. Існують і інші особливості та традиції Великого посту, про які можна дізнатися з літератури або запитати у духівника чи парафіяльного священика. Але головне не забувати, що піст тілесний є допоміжним у постуванні духовному. І голод тілесний, що народжується в нас у ці дні, повинен перерости у голод за Христом та Божою благодаттю. До того ж існує дуже влучне висловлювання, що під час посту перш за все треба утримуватися від того, щоб поїдати один одного. Це головне.

— Що б Ви порадили тим, хто вирішив постувати вперше?

— По-перше, пригадати слова Самого Христа, який каже: «іго Моє благо, і тягар Мій легким є» (Мф. 11, 30). Тобто не треба думати, що постувати — це сумно і важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким — справжньою весною душі. По-друге, нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст — це шлях. І якщо трапляються падіння, треба знаходити у собі сили підводитися і крокувати далі. І останнє, піст — це не дієта. Тому треба пам’ятати, що головним є піст душі. Тому необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Необхідно читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Тайн, допомагати ближнім, відвідувати хворих тощо. При цьому треба пам’ятати слова Христа про те, що піст не повинен бути зовнім для людей, а внутрішнім таємним, і тоді «Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6, 18).

— Соблюдать ли сухоядение на протяжении всего Великого поста или только на первой неделе? (Кроме субботы и воскресенья).

— Положение о сухоядении в будние дни поста заимствовано из монастырского устава. Этой традиции пытаются следовать и многие благочестивые миряне. Некоторые из них воздерживаються от вареной пиши и растительного масла только в течении первой недели поста и на Страстной. Одобрительно относясь к такому подвигу поста, Церковь все же сегодня обязательным для мирян во время Великого поста считает воздержание от мясной, рыбной и молочной пищи. При этом не настаивая на обязательном сухоядении.

— Я слышал, что пиво начали варить монахи, чтобы употреблять его во время поста. Действительно ли можно пить пиво во время поста?

— К сожалению, история происхождения пива мне не известна. А что касается употребления пива в пост, думаю, что пиво можно приравнять к вину. Таким образом и употреблять его можно в те дни, когда церковным уставом разрешено употребление вина.

— Что означает сухоядение, можно ли употреблять воду в эти дни?

— Сухоядение — это, согласно церковного устава, вкушение невареной пищи и пищи, приготовленной без растительного масла. К употреблению воды это не имеет отношения.

— Чи вважаються морепродукти (наприклад, кальмари, мідії, креветки) рибними блюдами? Якщо ні, то чи можна вживати їх у піст?

— Дійсно, за церковною традицією кальмари, мідії, креветки, а також краби, раки, устриці та омари не вважаються рибними блюдами. Про те, що їх дозволяється вживати у суботні та недільні дні посту є вказівка у богослужбовому уставі — Типіконі. На Святій Горі у недільні дні, навіть під час посту, вживають восьминогів. Але, ми живемо не в Греції, і продукти, про які йдеться, у нас є делікатесами і коштують вони значно дорожче за м’ясо. А піст — це не час для зайвих ласощів. Тож краще, кошти, які ви заощадите, купуючи традиційну пісну їжу, витратити на допомогу безпритульним та нужденним. Хоча, можливо, саме морепродукти можуть стати прикрасою вашого столу під час свят, які припадають на піст.

— Як Церква ставиться до споживання у піст соєвих продуктів?

— Соєві продукти не є скоромними, і тому їх можна вживати у піст. Але треба звернути увагу на головну особливість посту. Піст — це не дієта. Піст — це аскетичний подвиг самообмеження заради Христа. А про яке самообмеження або аскетичний подвиг можна говорити, коли ви схотіли молока — будь ласка, ось вам штучне молочко. Скучили за м’ясом — будь ласка, ось вам штучне м’ясо. Тому гадаю, що такі продукти скоріше для дітей, або новоначальних, тобто тих, хто лише привчається постувати. До того ж такі блюда можуть урізноманітнити святковий стіл під час посту.

[1]  [2]